2023 рік буде останнім, коли українські водії купують страхові поліси цивільної відповідальності за чи не найнижчими в Європі цінами. Україна рухається в ЄС, і результатом інтеграції в наше законодавство європейської директиви щодо автоцивілки стане стрімке подорожчання полісів. Втім, це лише частина глобальних змін, які чекають на автовласників.
Законопроект, яким в Україні запроваджують європейські правила обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (ОСЦПВ або автоцивілка), вже готується до остаточного голосування у Верховній Раді.
Відтак українські страхові компанії вже активно вивчають майбутні новації, серед яких чотири — дуже масштабні:
– Суттєво, майже в 500 разів, буде збільшено ліміти відповідальності страхових компаній. Це максимальні суми, які страховики виплачуватимуть водіям після ДТП.
– Страховиками буде заборонено продавати поліси з будь-якою франшизою. Це прямим текстом прописано у законі.
– Знос автомобіля більше не буде враховуватись при визначенні вартості деталей, необхідних для відновлювального ремонту.
– Замість чітко затверджених державою тарифів і коефіцієнтів для розрахунку вартості полісу запроваджується абсолютно вільне ціноутворення. Тобто встановлювати вартість полісів обов’язкового страхування вже з 1 січня 2024 року страхові компанії будуть на свій розсуд.
Збільшення лімітів
Згідно з Євродирективою, ліміт відповідальності страховика у разі ДТП має доходити до 1,2 млн євро на один автомобіль, але не більше 6,8 млн на подію. Тому в українському законі прописано, що ліміт відповідальності страховика має дорівнювати 52 млн гривень на автомобіль і 258 млн гривень на подію. Це приблизно відповідає вимогам Євродирективи. Але діяти це положення буде лише тоді, коли Україна вступить у Євросоюз. Але не одразу, а поступово. До цього планується щорічне збільшення. Із 500 тис. гривень на постраждалого по життю та здоров’ю та 1 млн гривень матеріального збитку на подію 2024 року до 50 та 10 млн гривень на випадок по життю та матеріальному збитку відповідно у перший рік після вступу України до ЄС.
Для порівняння, нинішній ліміт відповідальності страховика за полісом автоцивілки за матеріальну шкоду — 160 тис. гривень на один автомобіль і 800 тис. — на страховий випадок. За шкоду життю та здоров’ю — 320 тисяч гривень без обмеження кількості постраждалих.
Збільшення страхових сум впливає на розмір страхових платежів. Звісно, зростання ліміту страхової відповідальності в 10 разів не дає зростання страхової премії в 10 разів, адже найдорожчі страхові випадки трапляються рідко. Платіж страхувальника через цю причину зростає приблизно на 10%.
“При чинних страхових сумах у 160 тисяч гривень завбачливі автовласники часто укладали разом з договором ОСЦПВ і договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності, за яким можна було вибрати додаткове покриття відповідальності в розмірі від декількох сотень тисяч до мільйона гривень. Воно коштує залежно від страхової суми 300-1000 гривень. Можна обережно спрогнозувати, що приблизно на таку суму з ухваленням нового закону зросте вартість ОСЦПВ, а попит на додаткове добровільне страхування зійде нанівець”, — вважає Вячеслав Черняховський, генеральний директор асоціації “Страховий бізнес”.
На думку експерта, внаслідок нововведень, залежно від регіону й типу транспортного засобу, страхові тарифи (премії) зростуть в 1,8-2,4 рази. Натомість власники транспортних засобів отримають поліси без франшизи, врегулювання без зносу та страхову суму, що зросте в десятки, а іноді й у сотні разів.
Відмова від франшизи
Відмова від франшизи дасть ще 10-15% подорожчання полісу. Наслідком нововведення стане суттєве збільшення кількості звернень по дрібні відшкодування. Сьогодні при франшизі в 2-3 тисячі гривень чимало власників, автомобілі яких отримали дрібні пошкодження до 5 тисяч гривень, нехтують можливістю отримати від страхової 2-2,5 тисячі відшкодування, бо не бажають гаяти час. Маючи можливість отримати повну суму збитку, вони будуть звертатися більш активно.
Без амортизації
Відмова від урахування зносу при визначенні вартості деталей, які необхідно замінити, викличе зростання страхових платежів (премій) на 70-80%. Це найголовніший чинник майбутнього подорожчання полісів.
“В Україні середній вік автомобілів — понад 20 років. Внаслідок війни та економічної кризи він ще зросте. Тому відмова від врахування зносу автомобіля для авто, які старші за 7 років, при визначенні вартості деталей, необхідних для відновлювального ремонту, стане суттєвим чинником, що визначає ціну полісу та задоволення постраждалого від врегулювання страхової події”, — впевнений Вячеслав Черняховський.
Калькуляцію вартості відновлення автомобіля складатимуть з урахуванням ціни нових деталей, які необхідно встановити. Це має суттєво змінити процедуру ремонту. Замість того, щоб рихтувати пошкоджене старе крило, постраждалий власник може просто замінити його на нове. Найбільше від цього виграють власники автомобілів, старших за 7 років, яким до цього відшкодовували лише 50% вартості замінених деталей. Тепер вони отримують всі 100% їхньої вартості. Але на відміну від власників автомобілів до 5 років, яким оплачують встановлення нових фірмових деталей, власникам більш старих автомобілів оплатять нові аналоги.
Вільне ціноутворення
Нові правила продажу полісів автоцивілки не передбачають жодних фіксованих страхових премій та принципів їх розрахунку, жодних формул, жодних систем “бонус-малус”. Абсолютно вільні тарифи, абсолютно вільний спосіб їх розрахунку.
“Перехід на вільне ціноутворення є позитивним моментом, — вважає Вячеслав Черняховський. — У страхових компаній з’являється простір для справжнього страхового маркетингу. Можна буде пропонувати клієнтам гнучкі ціни, персональні тарифи, пов’язуючи їх, наприклад, з такими чинниками, як річний пробіг автомобіля, режим його експлуатації та стиль керування, попередня статистика аварійності власника або водія автівки, статистика порушень Правил дорожнього руху. Єдине, що залишається обов’язковим – необхідність надавати пільги для учасників бойових дій, ветеранів та інвалідів. Для них у новому законі передбачена 50% знижка страхової премії. Держава у питаннях пільг йде до їхньої монетизації, тому тут має бути запроваджений аналогічний підхід”.
За матеріалами: Телеграф